Останні кілька років серед клієнтів простежується висхідний тренд на екологічне споживання і здорове харчування. Карантин змусив багатьох з нас більш серйозно ставитися до свого здоров'я і стежити за складом і якістю продуктів.

Глобальна тенденція проявляти більше турботи про навколишній світ простежується в тематичних дослідженнях, оглядах і на виставках, присвячених роздрібній торгівлі.

Ось кілька наших матеріалів, присвячених цій темі:

Екологічність як один із трендів Euroshop 2020

Сучасні тенденції в технологіях ритейлу

«Всі Свої». Eco-friendly кейс від Ustor

Про те, як бренди піклуються про «еко»

Згідно з дослідженнями, понад 80% респондентів вважають що брендам слід поводитися відповідальніше. На думку опитаних, «зелені» напрями слід розвивати як в самих товарних лінійках, так і в обладнанні роздрібних точок. Зараз це не стільки маркетинговий хід, скільки базова необхідність, яку диктує європейський ринок.

Український бізнес також починає підтримувати цей тренд, а значить, щоб зберегти конкурентність своєї пропозиції, компаніям слід впроваджувати екологічний підхід у свої процеси.

Деякі ритейлери пропонують відвідувачам можливість відсортувати сміття, деякі — тканинні шопери замість пластика, хтось загортає продукцію в папір замість целофану. А багато хто намагається зберегти екологічні погляди в усьому, включаючи обладнання та декор самої роздрібної точки.

Світовий досвід

Багато великих гравців ринку також намагаються слідувати eco-friendly тренду. Наприклад, Amazon пропонує споживачам продукти прямо в заводському пакуванні, без додаткових дротів чи стяжок. Це скорочує обсяг споживаного компанією пластика, а також знижує логістичні та складські витрати.

Німеччина намагається і зовсім відмовитися від пакування. Особливо це стосується органічних товарів. Так, найбільші ритейлери Rewe та Edeka воліють наносити штрих-коди прямо на фрукти та овочі.

Деякі компанії пропонують клієнтам приносити власне пакування. Наприклад, Tesco і Morrisons — Британські ритейлери, — дозволяють споживачам купувати гастрономічні товари (м'ясо, рибу, напівфабрикати, сири та інші) в власну тару.

Аналогічно, у багатьох кав'ярнях можна купувати напої в власну чашку.

Різниця між поколіннями

Дослідження показують, що молодша аудиторія (особливо, представники покоління Z і мілленіалів) вважають турботу про навколишнє середовище нормою. Представники більш дорослого населення не завжди готові змінювати свої звички, і це все ще залишається великою зоною зростання для українського ринку.

Тому, на думку експертів, саме покоління Z — фокусна аудиторія сучасних ритейлерів. Вони креативні, практичні, гіперактивні й готові до змін. Для цієї аудиторії важлива турбота про екологію, і саме вони вже скоро стануть ключовою споживчою силою.

Також важливо пам'ятати, що ця група споживачів найбільше цінує емоційний досвід, враження. Їм не потрібні покупки заради покупок. В епоху гіперспоживання ви не залучите мілленіалів та покоління Z знижками, на них не діють раціональні важелі управління, і єдине, що може спонукати їх до покупки — почуття причетності до чогось більшого. Про те, як залучити цю аудиторію ми зовсім недавно говорили в цій статті.

Куди все це йде

Покупці дійсно звертають увагу на цінності бренду, і багато компаній в Європі критикуються за т.зв. «грінвошінг», тобто фальшиву екологічність. Небезпечне виробництво вже піддається критиці й в Україні: все більше стурбованості серед молодого покоління пов'язано з екологічною ситуацією в їхніх містах.

Так, наприклад, вони підписуються на боти та розсилки, що повідомляють про рівень забрудненості повітря в їхньому районі. Якщо він досить високий, то вони вважають за краще не відкривати вікна, не виходити на вулицю без крайньої потреби. Все активніше проводяться мітинги та підписуються петиції проти коксохімічних заводів і інших екологічно небезпечних виробництв.

Хоча більш доросле покоління часто вважає sustainability хайпом, молоді споживачі ставляться до цих питань дуже серйозно.

Дослідження IBM показало, що 6 з 10 споживачів готові міняти свої усталені звички на більш екологічний підхід, а 8 з 10 опитаних заявляють, що sustainability є для них важливим фактором у виборі виробника. Це дуже показові цифри, і надалі вони будуть тільки зростати. Тому ми вважаємо, що eco-фундамент слід закладати вже зараз.

Стислий висновок

Українським компаніям слід задуматися про гру «в довгу» і звернути увагу на ті зміни, які відбуваються у світі. Наразі екологічність — це одночасно і можливість відбудуватися від менш просунутих конкурентів, і перспектива завоювати довіру молодого покоління споживачів.

Більш того, на даному етапі розвитку українського ринку, запуск екокампаній — це додатковий інфопривід, який звертає на себе увагу і може послужити хорошим поштовхом до розвитку навіть самого молодого бренду.