Компанія Deloitte поділилась результатами глобального опитування, проведеного у 2019 році серед найбільшої споживчої групи — представників поколінь Y і Z. Було опитано людей, що народилися в періоди:

• — з 1983 по 1994 рік — покоління Y, або «Millennials» (13416 осіб з 42 країн);
• — з 1995 по 2002 рік — покоління Z, або «Homelanders» (3009 осіб з 10 країн).

Це найбільше дослідження подібного роду за останні 8 років. У 2019 опитування охопило найбільш різноманітну групу респондентів, щоб сформувати комплексну перспективу при побудові психологічного портрета масового споживача.

Deloitte Touche Tohmatsu Ltd — міжнародна мережа компаній, яка надає професійні послуги з консалтингу, аудиту та управління ризиками. Входить у славнозвісну «Велику четвірку». Річний оборот: близько 40 млрд доларів США.

Яким бачать майбутнє представники поколінь Z і Y? Чому не довіряють ЗМІ, комерції, уряду? Чого очікувати від них як від споживачів? Відповіді, надані мілленіалами (Y) і хоумлендерами (Z), часто були напрочуд схожі. З цієї причини в звіті Deloitte основна увага приділяється відповідям мілленіалів, а відповіді хоумлендерів згадуються тільки коли вони явно відрізняються.

Криза світової економіки, суспільний дисонанс і технологічна трансформація створили «Покоління руїни»

Представники поколінь Y і Z дорослішали в унікальний часовий проміжок: між економічною рецесією і четвертою промисловою революцією. Вони постійно були під перехресним вогнем соціальних, політичних і економічних хвилювань.

І якщо мілленіали входили на ринок праці, коли криза тільки розгорталася, то більшість хоумлендеров провели половину свого життя у світі після катастрофи. Економічний спад кінця 2000-х років експерти вважають головним чинником, завдяки якому ці люди сповнені недовіри, а не оптимізму щодо своєї кар'єри, свого життя в цілому і навколишнього світу.

Однак коріння цієї недовіри лежить набагато глибше економіки. На відміну від повоєнних 50-х років, які характеризувалися міжнародним співробітництвом, бебі-бумом і економічною експансією, минуле десятиріччя ознаменувалося:

• — різким зростанням майнової нерівності в суспільстві;
• — радикальним трайбалізмом і зниженням безпеки в соціальних мережах;
• — ізольованими і неблагополучними урядами;
• — значними змінами в договорах між роботодавцями і працівниками;
• — промисловими технологіями, що змінили поняття робочого простору;
• — технологіями, які зробили людей одночасно більш пов'язаними і більш ізольованими одна від одної.

Зміна векторів цілеспрямованості

Мілленіали і хоумлендери не менше амбітні, ніж попередні покоління: більше половини хочуть отримувати високі зарплати і бути багатими. Але їх пріоритети змінилися, або були відкладені через фінансові та інші обмеження.

Наявність дітей, покупка власного будинку / квартири і інші традиційні «маркери успіху» в зрілому віці не очолюють хіт-парад їхніх амбіцій. Замість цього на вершині списку опинилися подорожі і дослідження навколишнього світу (57% прагнень), в той час як трохи менше половини заявили, що хочуть мати свій будинок (49%). Вони також були більш схильні надавати позитивний вплив в своїх спільнотах або суспільстві в цілому (46%), ніж мати дітей та створювати сім'ї (39%).

Цікаво, що жінки (62%) виявилися більш зацікавленими в тому, щоб побачити світ, ніж чоловіки (51%).

Багато заробляти і бути заможними — друге місце (52%) серед усіх амбіцій. Але це прагнення виявлялося останнім, коли респондентів запитували, чи досяжні їх амбіції: тільки 60% вважають це можливим.

Як правило, Y&Z вважають, що їх амбіції досяжні:

• — дві третини тих, хто хоче досягти високого рівня в кар'єрі, вважають це реальним;
• — семеро з десяти, хто хоче побачити світ, вважають, що це можливо;
• — три чверті, хто хоче купити житло своїми силами, впевнені, що зможуть;
• — 83% бажаючих мати сім'ю не вірять, що цьому можуть перешкодити якісь бар'єри.

Бачення світу і особиста турбота про проблеми суспільства

Щороку Deloitte опитує мілленіалів про глобальні соціальні проблеми і про особисті проблеми, щоб побачити, як розвивається їхнє бачення світу. У цьому році спостерігається відчутний спад оптимізму і широкий спектр як макроекономічних, так і повсякденних побоювань, що впливають на уми Y&Z.

Серед 20 проблем, що стоять перед суспільством і які найбільше стосуються респондентів на особистому рівні, список у обох груп очолили: зміна клімату, захист навколишнього середовища та стихійні лиха. 

• — 29% мілленіалів порахували це тривогою на 7 пунктів пріоритетніше, ніж нерівність в доходах / розподілі багатств.
• — 29% хоумлендеров це турбує навіть більше, ніж тероризм і безробіття.

Тероризм, злочинність і війна увійшли до сімки лідерів. Це говорить про те, що особиста безпека сьогодні є турботою №1. Також цікаво, що існує взаємозв'язок між освітою і тим, чи є турботи мілленіалів більш особистими чи соціальними. Випускники старших класів більш схильні вибирати безробіття, особисту безпеку і охорону здоров'я, ніж випускники університетів, і рідше вибирають політичну нестабільність, зміну клімату та кібербезпеку.

Майже чотири з п'яти (79%) мілленіалів бояться стати жертвами шахрайства в інтернеті, і майже стільки ж людей стурбовані крадіжкою особистих даних. Вони також побоюються за безпеку особистих даних, якими володіють підприємства (73%) і державні органи (70%).

Найгірші очікування від економіки за останні роки

Позитивні економічні настрої в 2019 році виявилися найнижчими за останні 6 років. Тільки 26% респондентів Y&Z заявили, що очікують поліпшення економічної ситуації в своїх країнах у майбутньому році. Раніше ця цифра ніколи не опускалася нижче 40% і за останні 2 роки складала 45%.

Як і в 2018 році, настрої в країнах, що розвиваються, більш позитивні, ніж на зрілих ринках. Але навіть в найбільш обнадійливій групі спостерігається різке зниження. У регіонах, що розвиваються, 36% мілленіалів очікують поліпшення протягом наступних 12 місяців — а це падіння показника на 21 пункт всього за 2 роки. На зрілих ринках цей показник становить лише 18% в порівнянні з 37% у минулому році.

З особистої точки зору, трохи більше половини мілленіалів думають, що їхнє фінансове становище погіршиться або залишиться колишнім, в той час як 43% сподіваються на поліпшення в наступному році. Очікування того, що фінансовий тягар буде перевищувати будь-який кар'єрний ріст або перехід на більш високооплачувану роботу — це ще одне свідчення напруженості і невпевненості мілленіалів після рецесії.

Сумнів у традиційних стовпах довіри: лідерах і ЗМІ

Позитивність щодо соціального і політичного клімату теж йде на спад. У 2019 менше чверті (22%) опитаних заявили, що очікують поліпшення в своїх країнах у наступному році — це зниження на третину в порівнянні з минулим роком (33%). Дана тенденція є послідовною як на ринках, що розвиваються (30%, зниження на 9 пунктів), так і на зрілих ринках (16%, зниження на 11 пунктів).

Відповідно до минулих опитувань, мілленіали невисокої думки щодо політичних і релігійних лідерів. Майже три чверті (73%) заявили, що політичні лідери не можуть надати позитивного впливу на світ, в той час як дві третини сказали те ж саме й про релігійних лідерів. Близько 45% мілленіалів сказали, що вони абсолютно не довіряють жодному з лідерів в якості джерела надійної і точної інформації.

Можливо, ще більш тривожною є думка респондентів про традиційні медіа. Більше чотирьох з десяти (43%) заявили, що засоби масової інформації чинять негативний вплив на світ, а 27% взагалі не довіряють засобам масової інформації як джерелу достовірних даних (лише 53% висловили певну довіру).

Вони бачать традиційні ЗМІ як трохи більш надійне джерело новин, ніж платформи соціальних мереж. Але виникає питання: якщо мілленіали не довіряють установам, створеним для поширення фактів, то кому вони будуть довіряти? Лідери неурядових, некомерційних організацій зайняли перше місце з точки зору соціального впливу і джерел надійної інформації, але повідомляти новини — це не їхня робота. Недовіра до ЗМІ може тільки посилити почуття нестабільності і невпевненості у поколінь Y і Z.

Відсутність віри у справедливий соціальний прогрес

Що стосується соціального прогресу, дві третини опитаних вважають, що через свій бекграунд деякі люди ніколи не отримують справедливого шансу добитися успіху — незалежно від того, наскільки ретельно вони вчаться і працюють. Але рівна кількість респондентів вважає, що будь-хто може досягти успіху в кар'єрі або соціальному статусі, якщо буде домагатися його своїми силами: без зв'язків або самостійно.

Вони вважають, що соціальна мобільність можлива для більшості, але є певні групи, які стикаються з більш високими бар'єрами. Мілленіали явно впевнені, що з 5 запропонованих груп саме уряд несе найбільшу відповідальність за поліпшення соціальної мобільності. Однак вони не вірять, що соціальна мобільність є одним з його вищих пріоритетів.

Опитування не ставило за мету заглиблюватися у роздуми респондентів про конкретні дії уряду. Експертам Deloitte цікавіше було дізнатися їхньої думки про зростання націоналізму в деяких частинах світу.

Приблизно у співвідношенні 2 до 1 респонденти заявили, що вони підтримують політику вільної торгівлі, яка допускає вільний потік товарів у всьому світі, в порівнянні з націоналістичної політикою, яка обмежує потік товарів в країну.

Незважаючи на цю схильність до глобалізму, загальне занепокоєння з приводу посилення націоналізму було знижено. З 20 особистих турбот, запропонованих опитуванням в якості вибору, зростання націоналізму зайняло останнє місце лише з 7%. Проте в Західній Європі, в тому числі в країнах, де праві партії досягли успіхів (наприклад в Австрії), багато респондентів стурбовані цим більш серйозно.

Мілленіали в бізнесі та їх основні пріоритети

Думка мілленіалів про бізнес продовжує знижуватися, доводячи, що різке падіння в минулому році не було відхиленням. Після 4 років поспіль з 70% і падіння до 61% в 2018 році, число респондентів, які відзначили, що бізнес робить позитивний вплив на суспільство в цілому, скоротилося до 55%. Зниження було викликано думкою в країнах, що розвиваються, яке впало з 85% два роки тому до 61% сьогодні. Думка про роль бізнесу в зрілих ринках — 50%, опустилася на 16 пунктів за той же період.

Цей показник частково пояснюється зростаючою думкою про те, що підприємства зосереджені на своїх власних програмах, а не на ширшому суспільстві. 76% згодні з цією думкою, а також з тим, що у компаній немає амбіцій, крім бажання заробляти гроші (64% згодних). Це також, ймовірно, залежить від триваючої невідповідності між пріоритетами мілленіалів і тим, що вони вважають метою бізнесу. Найчастіше мілленіали вважають, що бізнес повинен приділяти пріоритетну увагу виробництві якісних товарів і послуг (36%), а також створенню робочих місць (35%).

Більшість (55%) вважають отримання прибутку головним досягненням бізнесу. Вони думають, що бізнес недооцінює можливості підвищення рівня життя співробітників. Такі результати говорять про проблеми з іміджем у лідерів бізнесу. Тільки 37% опитаних вважають, що бізнес-лідери мають позитивний вплив на світ, і більше чверті (26%) заявили, що не довіряють бізнес-лідерам як джерелу надійної і точної інформації. 45% вважають, що бізнес-лідери виконують свої зобов'язання з надання допомоги в поліпшенні суспільства, і 45% — що ці лідери поводяться етично.

Промисловий прогрес 4.0 і його вплив на індустрію

Вплив змін у індустрії на суспільство не можна недооцінювати. За останнє десятиріччя багато робочих місць, на яких люди отримали освіту і навички, значно змінилося через цифрові технології. Мілленіали використовують технології, яких навіть не існувало, коли вони починали свою кар'єру. А в деяких секторах штучний інтелект зараз виконує завдання, які визначають деякі робочі місця, змушуючи людей на цих робочих місцях застосовувати різні унікальні людські навички. У міру зміцнення союзу фізичних і цифрових активів, вплив прогресу на працівників буде збільшуватися.

49% мілленіалів вважають, що нові технології розширять їх робочі місця. 25% очікують, що індустрія 4.0 не матиме ніякого впливу, і лише 15% побоюються, що вона замінить всі або частину їх посадових обов'язків.

Мілленіали також зауважують, що мінливий характер ринку праці може ускладнити їм пошук або зміну роботи. Майже половина (46%) погодилася з цим твердженням в цілому, в той час як 45% з тих, хто в даний час безробітний або виконує неоплачувану роботу, заявили, що передбачають великі проблеми.

Половина респондентів, які з оптимізмом ставляться до технологічного прогресу 4.0, також вважають, що побудова успішної кар'єри в його умовах може бути важким процесом. При цьому вони допускають, що сильна економіка буде стимулювати збільшення інвестицій в ще більш передові технології.

Приблизно кожен п'ятий респондент вважає, що у нього є всі навички та знання, необхідні для світу, в якому сформувалася індустрія 4.0. 70% респондентів заявили, що можуть володіти тільки деякими або декількома необхідними навичками, і їм буде потрібно розвивати свої здібності, щоб збільшити власну цінність на ринку праці.

Чекайте продовження у наступній частині нашого лонгріду!..