Ми продовжуємо публікувати найцікавіші новини зі сфери світової та української роздрібної торгівлі. У цій статті зібрали для вас краще за травень про український рітейл.

VC.ru розповів про тренди в діджіталізаціі рітейлу

Ключовими трендами, які впливають на ритейл в усьому світі за версією VC.ru стали:

• Big Data;
• штучний інтелект;
• доповнена реальність;
• блокчейн.

Рітейл — сфера, дуже сприйнятлива до різних інновацій. До їх числа можна віднести діджиталізацію, яка продовжує якісно змінювати ринок рітейлу, аж до моделей поведінки споживача. В цілому спостерігається зростання обсягів споживання. Сучасні технології застосовуються все активніше, а рітейлери прагнуть до більш глибокого аналізу і розумінню своєї цільової аудиторії.

У роздрібній торгівлі основними актуальними напрямами діджиталізаціі стали:

• робота зі споживачем від моменту зародження інтересу до бренду, до факту здійснення покупки;
• контроль за поставками і логістика;
• забезпечення зростання ефективності роботи персоналу, роботи з викладенням, цінниками;
• системи безпеки і контролю IT-інфраструктури.

Держстат підрахував середні зарплати рітейлерів

Приблизно кожен десятий українець зараз працює в сфері рітейлу. Українська державна служба статистики опублікувала свіжі дані за 2019 рік, згідно з якими українські рітейлери заробляють в середньому близько 10269 гривень. Це в два з половиною рази більше рівня мінімальної заробітної плати в Україні (4173 гривень).

В цілому можна стверджувати про зростання зарплат на 21% в порівнянні з 2018 роком. При цьому найбільше заробляють в Київській, Дніпропетровській та Донецькій областях. Наприклад, в Києві оплата в торгівлі вище на 55%, а в Донецькій області — на 18% в порівнянні із середнім рівнем по всій країні.

Рітейл — одна з тих небагатьох областей, в яких розміри грошової винагороди співробітників вище, ніж в інших по всій Україні. Середня номінальна заробітна плата в ритейлі за квітень 2019 року сягнула 11022 гривень, що на 7,3% більше, ніж в інших нішах. Більше грошей, ніж в ритейлі українці отримують в таких сферах, як: IT, фінанси, промисловість, транспорт, телекомунікації, державне управління та оборона.

Чого бояться і на чому економлять українці

Опубліковані результати масштабного дослідження споживчої довіри в Україні, яке The Conference Board провели спільно з Nielsen. Індекс споживчої довіри розраховувався з урахуванням трьох параметрів:

1. Перспективи на ринку праці (на рік вперед).
2. Фінансове благополуччя (на той самий строк).
3. Готовність витрачати гроші (зараз).

Якщо в третьому кварталі 2018 року ще спостерігалось якесь зростання індексу довіри українського споживача, то до першого кварталу 2019 він скотився на цілих 9 пунктів - до позначки в 55.

Таке його падіння пояснюється не тільки постійним зростанням цін на комунальні послуги. Нестабільність і невизначеність політичного середовища, особливо перед президентськими виборами, також зіграли свою роль. Але на збільшення споживчих витрат це не вплинуло, тому розвиток ринку FMCG тривало з подвійним ефектом.

Згідно з дослідженнями Nielsen і The Conference Board, війна тепер лякає українців менше, ніж зростання цін на комунальні послуги. Цей страх обігнав всі інші пункти: здоров'я, економіку, ціни на продукти тощо. Тому вартість газу, світла, води, опалення та інших займають впевнене перше місце в хіт-параді страхів українців.

Що ж стосується спроб заощадити, то цим «грішать» не менше 70% всього населення України. Найбільше коштів намагаються зберегти на все тій же комуналці. На одязі, їжі, техніці та розвагах українці економлять дещо менше.

Парламент прийняв закон про українську мову

Нарешті, новина, яку неможливо обійти увагою. Офіційно, абсолютною більшістю голосів, в українському парламенті прийнятий закон №5670-д, який повинен закріпити за українською мовою статус єдиної державної. За задумом його авторів, новий закон повинен змінити мовну політику в Україні.

Що це означає для українських рітейлерів? Тепер надавати послуги і інформацію своїм клієнтам на території України необхідно державною мовою. Це стосується безпосереднього і віддаленого обслуговування, а також цифрового контента: рекламних кампаній, статей і публікацій і так далі. В іншому випадку власник бізнесу ризикує заплатити штраф, а також потерпіти репутаційні втрати в професійному колі, серед споживачів і в медійному просторі.